28 вересня 2023 року відбулося засідання вченої ради Інституту.

Детальніше...

БАБАК Віталій Павлович

Директор Інституту, академік НАН України (2024), доктор технічних наук (1995), професор (1994), заслужений діяч науки і техніки України (1997), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2001), лауреат Премій НАН України ім. Г.Ф. Проскури (2017) та ім. В.І. Толубинського (2021).

Автор більше 500 публікацій, серед яких 19 монографій, 9 підручників, 130 патентів на винаходи.

В.П. Бабак народився 15 лютого 1954 р. в м. Лубни Полтавської області. У 1977 р. закінчив з відзнакою факультет електроприладобудування та обчислювальної техніки Київського політехнічного інституту, аспірантуру та докторантуру і пройшов трудовий шлях в КПІ від інженера до завідувача кафедрою. 1995-1998 –заступник міністра освіти України з питань вищої освіти. 1998–2008 - ректор Національного авіаційного університету. В 2008 р. перейшов на роботу в Національну академію наук, де працює в Інституті технічної теплофізики НАН України (2008 -2021) головним науковим співробітником, зав. відділу моніторингу та оптимізації теплофізичних процесів, заступником директора Інституту з наукової роботи, а з 2022 року – в Інституті загальної енергетики НАН України - зав. відділу моніторингу і діагностики об’єктів енергетики, в.о. директора Інституту.

В.П. Бабак – відомий вчений в Україні та за її межами в галузі енергетики та інформаційних технологій, зокрема моніторингу і діагностики енергосистем, енергоефективності. Він є одним із засновників і лідером наукового напряму зі створення нового класу приладів та систем діагностики енергетичних об’єктів на основі шумової діагностики та сенсорів теплового потоку.

Розробив теоретичні основи шумової діагностики, розвинув теорію діагностики бортових енергосистем та опрацювання томографічної інформації, методи прогнозування відмов елементів енергетичного обладнання в умовах малої кількості аномальних відхилень, що дало змогу підвищити ймовірність прогнозування відмов та надійності, систем діагностики всього теплоенергетичного комплексу – генерування, транспортування та споживання теплової енергії, в тому числі з використанням безпілотних літальних апаратів. Створив науково-практичні засади кондуктивної калориметрії на базі термоелектричних сенсорів теплового потоку та еталонної бази забезпечення єдності вимірювань поверхневої густини теплового потоку, що відповідає світовому рівню метрологічного забезпечення вимірювань. Запропонував оригінальні методики діагностування матеріалів, методи комплексного виявлення, локалізації і розпізнавання класів дефектів для аерокосмічних систем, концепцію побудови експертних систем оцінювання технічного стану виробів та надійності енергетичних об’єктів на основі штучного інтелекту з використанням нейронних мереж.

В.П. Бабак заснував відому в світі наукову школу з моніторингу енергетичних об’єктів та інформаційно-вимірювальних технологій. Учнями академіка В.П. Бабака захищено 20 докторських, 30 кандидатських дисертацій та здобуто звання 1 члена-кореспондента НАН України.

Науково-практичним результатом цих робіт стало створення низки приладів та систем діагностики енергетичних об’єктів, авіації та космонавтики, будівництва, охорони довкілля, конкурентоздатних на світовому ринку, що реалізуються в значній мірі на вітчизняній технологічній базі і впроваджені в ДП «КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля», НВП «Машинобудування» (Дніпро), ДП «Івченко-Прогрес», АТ «Мотор Січ» (Запоріжжя), ДП «Завод «Електроважмаш» (Харків), АНТК ім. О.К. Антонова, ДП «Завод 410ЦА», ДП «Завод Арсенал», Київенерго, ТЕЦ-6 (Київ) та ін., а також у Німеччині, Великобританії, Польщі, Литві, Південній Кореї, Росії (до 2014 р), Казахстані, Узбекистані.

Почесний доктор Вільнюського технічного університету ім. Гедимінаса (Литва), Грузинського технічного університету (Грузія), університету Кордови (Іспанія), Корейського аерокосмічного університету (Корея), Технічного університету Мюнхена (Німеччина), Університету Північної Дакоти (США), почесний член IEEE (США), член Болгарського товариства неруйнівного контролю.

У монографії розглянуті питання метрології вимірювань поверхневої густини теплового потоку. Представлено результати аналітичних досліджень складових сумарної невизначеності результатів вимірювання поверхневої густини теплового потоку, що ґрунтуються на аналізі фізичних механізмів формування та передавання одиниці вимірювання поверхневої густини теплового потоку. Розглянуто модульний метрологічний комплекс для відтворення та передавання розміру одиниці вимірювання густини теплового потоку в широкому динамічному діапазоні, запропоновано ієрархічну схему, яка забезпечує простежуваність результатів вимірювання.

Для наукових співробітників, інженерів, а також викладачів i аспірантів закладів вищої освіти, що займаються проблемами теплофізичних вимірювань і теплоенергетичного аудиту.

Діяльність Інституту виконується сьогодні відповідно до статті 7 п. 6 "Новітні технології та ресурсозберігаючі технології в енергетиці, промисловості та агропромисловому комплексі" Закону України "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки".

Функціонування та майбутній розвиток енергетики країни відбувається за умов неусталених внутрішніх ринкових відносин у галузях паливно-енергетичного комплексу та суміжних секторах економіки країни, а також при посиленні зовнішніх впливів, пов’язаних iз загальносвітовим процесом економічної глобалізації.

Швидкі зміни умов, що посилюються дедалі більшим впливом чинників ринкової кон’юнктури, вимагають відповідного вдосконалення методів управління функціонуванням і розвитком енергетики країни як гаранта стабільного розвитку та конкурентної здатності національної економіки на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Це суттєво посилює роль наукових досліджень у галузі системного аналізу та прогнозування розвитку енергетики, спрямованих на визначення стратегічних напрямів енергетичного будівництва, оптимізацію структури енергетики та її паливних баз, створення гнучких механізмів державного управління в сфері енергетики, швидкого виявлення, дослідження та впровадження найбільш ефективних енергетичних технологій майбутнього.

На сьогодні актуальності набуває науковий супровід Енергетичної стратегії України на період до 2030 року та дальшу перспективу, Комплексної державної програми енергозбереження України, галузевих та регіональних програм у галузі енергетики та енергозбереження, координація науково-технічної діяльності в енергетиці та у суміжних галузях науки і техніки.

В найближчій перспективі пріоритетом розвитку фундаментальних наукових досліджень в загальній енергетиці є подальше удосконалення теоретичних основ і засобів аналізу та оптимізації напрямів розвитку паливно-енергетичного комплексу, підвищення енергетичної ефективності в економіці та соціальній сфері України за умов глобалізації і лібералізації ринків палива та енергії, екологічних обмежень і вимог, фактора значного зростання цін на енергоресурси, збільшення обсягів використання відновлюваних джерел енергії, подальшого зростання енергетичної безпеки країни для сталого розвитку її економіки.

Згідно з вимогами часу, наукова діяльність інституту в найближчі 5-10 років буде пов’язана з:

• подальшим розробленням, вдосконаленням та впровадженням методів оптимізації функціонування та розвитку галузей паливно-енергетичного комплексу, енергетики країни в цілому, з урахуванням вірогідних змін внутрішніх та зовнішніх умов і тенденцій, дії фактора значного зростання цін на енергоресурси, досягнень науково-технічного прогресу;

• науковим супроводом Енергетичної стратегії України на період до 2030 року та дальшу перспективу;

• виконанням прикладних досліджень, спрямованих на розроблення рекомендацій для державних органів управління з актуальних питань розвитку енергетики, створення нормативно-технічної документації у галузях енергетики та енергозбереження, проведення технічних експертиз, розробок та впроваджень нових енергетичних установок та технологій;

• координацією наукових досліджень у галузі системного аналізу та прогнозування енергетики, розробленням державних і регіональних програм її розвитку;

• посиленням міжнародного співробітництва з провідними науковими центрами Європи і світу у питаннях вдосконалення методів системного аналізу та прогнозування в енергетиці.