Історія інституту

ienergy2Інститут загальної енергетики НАН України відзначає 25 років з дня заснування

Інститут загальної енергетики НАН України (ІЗЕ НАН України) є центром фундаментальних і прикладних наукових досліджень, направлених на вирішення національних стратегічних питань розвитку енергетики України.

Діяльність Інституту розпочалась у 1988 році, коли Постановою Бюро Президії АН УРСР від 07.04.1988 р. № 138 на базі Відділення проблем перетворення і використання електроенергії Інституту електродинаміки АН УРСР, Відділень системних досліджень в енергетиці та високотемпературного перетворення енергії Інституту проблем моделювання в енергетиці АН УРСР і Комплексу теплометрії в енергетиці Інституту технічної теплофізики АН УРСР було створено Інститут проблем енергозбереження АН УРСР (ІПЕ АН УРСР) зі Спеціальним конструкторсько-технологічним бюро з експериментальним виробництвом.


Директором ІПЕ АН УРСР було обрано відомого вченого у галузі енергетики, енергозбереження та перетворювальної техніки члена-кореспондента АН УРСР Володимира Юхимовича Тонкаля.
Директор ІПЕ АН УРСР чл.-кор. АН УРСР Володимир Юхимович Тонкаль

Директор ІПЕ АН УРСР чл.-кор. АН УРСР Володимир Юхимович Тонкаль

Після проголошення незалежності України Інститут проблем енергозбереження АН УРСР став Інститутом проблем енергозбереження НАН України (ІПЕ НАН України).

До найбільш вагомих результатів роботи ІПЕ НАН України слід віднести розроблення Комплексної державної програми енергозбереження України, яку було введено в дію Постановою Кабінету Містерів України від 05.02.1997 № 148. Науковим керівником розроблення цього важливого державного документа був на той час академік НАН України М.М. Кулик, до роботи було залучено провідних науковців ІПЕ НАН України.

Після проголошення незалежності України перед її енергетичним комплексом постали нові виклики, що вимагали нових підходів та рішень, які не обмежувалися лише проблемами енергозбереження. Зокрема, гостро постало питання довгострокового прогнозування функціонування і розвитку енергетики країни та її галузей, прогнозування науково-технологічного прогресу в енергетиці, дослідження проблем управління енергетичними системами й комплексами в нових економічних, політичних та міжнародних умовах. Наукової організації для комплексного розв’язання цих проблем в Україні не було не тільки у складі НАН України, але й серед галузевих інститутів держави, адже за часів колишнього СРСР вони розв’язувались виключно на рівні центральних органів управління країною.

Для вирішення сукупності зазначених проблем постановою Президії НАН України від 26.02.1997 № 83 ІПЕ НАН України було реорганізовано в Інститут загальної енергетики НАН України (ІЗЕ НАН України). Однією з важливих сторін практичної діяльності нового Інституту мало стати систематичне розроблення для державних органів влади науково обґрунтованих рекомендацій та пропозицій з питань структурної політики розвитку енергетики, нормативно-правових проблем її функціонування і розвитку, підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів.

Постанова про створення Інституту загальної енергетики НАН України

Постанова про створення Інституту загальної енергетики НАН України


Директором Інституту загальної енергетики НАН України було обрано члена-кореспондента НАН України Михайла Миколайовича Кулика (з 2000 року – академік НАН України), який очолював Інститут до березня 2022 року.

Директор ІЗЕ НАН України академік НАН України Михайло Миколайович Кулик
Директор ІЗЕ НАН України академік НАН України Михайло Миколайович Кулик

Академік НАН України М.М. Кулик – провідний вчений України в галузі загальної енергетики, д-р. техн. наук, проф. – автор понад 260 наукових праць, у т.ч. 14 монографій. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1999), лауреат премії ім. С.О. Лебедєва НАН України (1994) і премії ім. В.М. Хрущова НАН України (2002), заслужений діяч науки і техніки України (2003).

М.М. Кулик є провідним вченим, зокрема, у моделюванні перспективного прогнозування та оптимізації розвитку енергетики у міжгалузевій постановці, оптимізації розвитку електроенергетичної системи країни, нафтогазової і вугільної промисловості за умов раціонального природокористування та забезпечення енергетичної безпеки держави. Він є розробником основ теорії адаптивних систем автоматичного регулювання частоти і потужності в об’єднаних енергосистемах, синтезованих на базі пасивних регуляторів та великих накопичувачів енергії, швидкодія яких майже втричі перевищує швидкодію традиційних систем. Плідно працює над проблемою розвитку центральних моделей міжгалузевого балансу (моделі В.В. Леонтьєва) для прогнозування економічних та енергетичних процесів загальнодержавного і світового рівнів на середню та віддалену перспективи, розробленням комплексних моделей прогнозування на далеку перспективу попиту на енергоресурси з підвищеною точністю. Під керівництвом М.М. Кулика захистилися більше 20 кандидатів наук.

Відповідно до Розпорядження Президії НАН України від 22.02.2022 № 133 з 01.03.2022 виконувачем обов’язків директора Інституту загальної енергетики НАН України призначений академік НАН України Віталій Павлович Бабак, відомий вчений в Україні та за її межами в галузі енергетики та інформаційних технологій, зокрема моніторингу і діагностики енергосистем, енергоефективності. Він є одним із засновників і лідером наукового напряму зі створення нового класу приладів та систем діагностики енергетичних об’єктів на основі шумової діагностики та сенсорів теплового потоку.

Постановою Президії НАН України від 07.02.2024 № 44 академіка НАН України Бабака Віталія Павловича призначено з 07 лютого 2024 року на посаду директора Інституту загальної енергетики НАН України».


В.о. директора ІЗЕ НАН України член-кореспондент НАН України  Віталій Павлович Бабак
Директор ІЗЕ НАН України академік НАН України Віталій Павлович Бабак

Усі 25 років свого існування Інститут знаходиться на передньому краї вітчизняної науки, наукові дослідження, що виконуються в ньому, спрямовані на вирішення національних стратегічних питань розвитку енергетики країни. Провідні наукові співробітники Інституту мають широкий світогляд, що дозволяє вирішувати проблеми розвитку енергетики з урахуванням не тільки суто технічних та технологічних чинників, але й економічних та екологічних аспектів розвитку як енергетики, так і економіки країни у цілому, враховувати світові тенденції розвитку енергетики. Це дозволяє успішно вирішувати загальні проблеми збалансованого розвитку енергокомплексу на довгострокову перспективу, виконувати розроблення прогнозних паливно-енергетичних балансів (у тому числі у міжгалузевій постановці), формувати напрями підвищення енергоефективності при виробництві, переробці та використанні паливно-енергетичних ресурсів, пропонувати обґрунтовані пропозиції щодо вирішення конкретних проблем енергетичної політики країни та виконання її та екологічних зобов’язань.

Інститут протягом багатьох років на постійній основі виконує наукові роботи зі створення та удосконалення методів і засобів для дослідження перспектив розвитку галузей енергокомплексу України. Водночас, зростаюча невизначеність майбутніх умов розвитку і функціонування економіки та енергетики окремої країни, обумовлена процесами глобалізації світової економіки, лібералізації ринків продукції, товарів та послуг, зокрема, енергетичних, інтернаціоналізацією екологічних вимог та обмежень, багатоваріантністю забезпечення потреб в інвестиційних ресурсах, зростанням впливу цін на енергоносії на темпи й напрями розвитку економіки, значно ускладнює прогнозування розвитку енергетики, вимагає постійного удосконалення методів та засобів проведення відповідних досліджень.

Для вирішення означених проблем фахівцями Інституту вперше в Україні розроблені та постійно вдосконалюються системи багаторівневих, взаємоузгоджених, динамічних імітаційних та оптимізаційних моделей із стохастичними параметрами і цілочисельними змінними, які забезпечують пошук оптимальної траєкторії розвитку енергетичного комплексу України та його галузевих систем на довгострокову перспективу з урахуванням екологічних обмежень і вимог національного законодавства, міжнародних зобов’язань України.

Основними функціональними блоками створеної системи є:

– прогнозування перспективного попиту (потреби) на паливно-енергетичні ресурси, що є ключовою проблемою при прогнозуванні розвитку енергокомплексу країни, підвищення енергетичної ефективності та енергозбереження Ці дослідження проводить відділ ефективності енерговикористання та оптимізації енергоспоживання;

– прогнозування розвитку електроенергетичного комплексу. Дослідження виконуються у відділі оптимізації структури паливно-енергетичного комплексу, відділі прогнозування розвитку та управління функціонуванням електроенергетики та відділі прогнозування розвитку атомної та відновлюваної енергетики;

– прогнозування розвитку вугільної промисловості та нафтогазового комплексу. Цими питаннями займається відділ оптимізації розвитку паливних баз та, частково, відділ оптимізації структури паливно-енергетичного комплексу;

– прогнозування розвитку систем теплозабезпечення. Ці дослідження проводять відділ оптимізації структури паливно-енергетичного комплексу, відділ ефективності енерговикористання та оптимізації енергоспоживання та відділ прогнозування розвитку та управління функціонуванням електроенергетики;

– оптимізація перспективних продуктових паливно-енергетичних балансів. Вирішенням цієї проблеми займаються відділ ефективності енерговикористання та оптимізації енергоспоживання та відділ оптимізації розвитку паливних баз.

esuЗ використанням створених інструментів в Інституті було виконано ряд розробок за дорученнями органів центральної влади. Найбільш важливою розробкою став проєкт Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів № 145 від 15.03.2006 року. При розробленні цього документа Інститут загальної енергетики НАН України виконав функції головного розробника.

У 2011 році Інститут виконав дослідження і розробки з коригування Енергетичної стратегії України на період до 2030 року. У 2017 році Інститут виконав дослідження та розробив концептуальні підходи до розвитку енергетики України на період до 2040 року.

Протягом багатьох років Інститут систематизовано виконує дослідження, присвячені створенню методологічних і теоретичних основ, методів та засобів для урахування екологічних факторів при дослідженні функціонування й розвитку об’єктів і систем енергетики. Фахівці Інституту брали участь у розробленні «Національного повідомлення України з питань зміни клімату (перше)», на замовлення Мінприроди України Інститутом був розроблений Кадастр викидів газів, які викликають парниковий ефект, в енергетичному секторі в Україні у період 1991–1998 років. З 2001 року Інститут є провідною науковою організацією з проблем імплементації в Україні положень Рамкової конвенції ООН про зміни клімату, Кіотського протоколу та Паризької кліматичної угоди до неї, приймає активну участь в експертно-аналітичному супроводі багатьох документів, щорічно виконує експертну оцінку Національних кадастрів викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів в Україні.

Однією із сторін практичної діяльності Інституту є систематичне розроблення та підготовка для державних органів влади науково-обґрунтованих рекомендацій та пропозицій з питань структурної політики розвитку енергетики, нормативно-правових проблем її функціонування та розвитку, підвищення ефективності використання енергії та паливно-енергетичних ресурсів.

Результати досліджень, які проводились і проводяться наразі в Інституті, були використані та використовуються при розробленні низки важливих державних документів за дорученнями Адміністрації Президента України, комітетів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України, Міністерства енергетики України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства економіки України, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Президії НАН України.

Так, за дорученням Державного комітету з енергоефективності та енергозбереження України Інститутом розроблено Концепцію Державної програми підвищення енергетичної ефективності економіки та енергозбереження України (2007 рік), що спрямована на вирішення проблем енергетичної ефективності економіки України та посилення уваги до вирішення проблем високої енергоємності економіки країни. Розроблення такої програми було актуальним, оскільки діюча на час розроблення Концепції Комплексна державна програма енергозбереження України завершувалась у 2010 році. Фахівцями Інституту підготовлено матеріали до Національної доповіді з питань реалізації державної політики енергоефективності за 2010–2011 роки (2012 рік).

Починаючи з 2000 року, до складу щорічних послань Президента України до Верховної Ради України стали включати тематичні доповіді. Зміст таких доповідей та склад робочих груп з їх розроблення визначались відповідними розпорядженнями Адміністрації Президента. Згідно з такими розпорядженнями Інститут загальної енергетики НАН України взяв участь у розробленні тематичних доповідей з питань енергетики у складі Послань Президента України до Верховної Ради України за 2000, 2003 та 2005 роки. Фахівці Інституту взяли участь у підготовці тематичної доповіді «Енергозабезпечення економіки України та енергозбереження», яка увійшла до складу Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2000 році», тематичної доповіді «Енергетичні ринки України: напрями розвитку і вдосконалення», яка увійшла до складу Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2003 році», розділу тематичної доповіді «Забезпечення енергетичної безпеки України», який увійшов до складу Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України у 2005 році».

В останні роки науковці Інституту на виконання доручень вищих керівних органів держави було підготовлено ряд аналітичних записок щодо поточного стану та прогнозованих напрямів розвитку галузей енергокомплексу України.

На початок 2022 року у складі Інституту було 6 наукових відділів: відділ оптимізації структури паливно-енергетичного комплексу; відділ ефективності енерговикористання та оптимізації енергоспоживання; відділ оптимізації розвитку паливних баз; відділ прогнозування розвитку та управління функціонуванням електроенергетики; відділ прогнозування розвитку атомної та відновлюваної енергетики та відділ моніторингу і діагностики об’єктів енергетики, який було переведено до Інституту у січні 2022 року. У жовтні 2022 року у зв’язку з кадровими змінами, які відбулись в Інституті, та з
урахуванням скорегованих наукових напрямів наукових досліджень Інституту, затверджених Постановою Президії НАН України від 23.02.2022 № 74, шляхом реорганізації наявних шести наукових відділів утворено чотири нові наукові відділи:
 Відділ прогнозування розвитку електроенергетичного комплексу
 Відділ трансформації структури паливно-енергетичного комплексу
 Відділ прогнозування енергетичної ефективності та перспективних паливно- енергетичних балансів
 Відділ моніторингу і діагностики об’єктів енергетики.
Також в Інституті на базі Служби науково-інформаційного та документального забезпечення було створено Відділ науково-організаційної роботи.
Станом на 01.01.2023 в Інституті працює 97 співробітників, серед яких три академіка НАН України (Кулик М.М., Халатов А.А., Бабак В.П.), 2 члени-кореспонденти НАН України (Новосельцев О.В., Фіалко Н.М.), 13 докторів та 35 кандидатів наук.

Результати досліджень, виконаних Інститутом, були використані фахівцями Національної енергетичної кампанії «Укренерго» при підготовці Звітів з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей для покриття прогнозованого попиту на електричну енергію та забезпечення необхідного резерву.

В Інституті сформувались і успішно функціонує наукова школа з довгострокового енергоекономічного прогнозування розвитку енергетичного комплексу, системного аналізу енергетичної ефективності та енергозбереження (засновник та науковий керівник – академік НАН України М.М. Кулик). На базі досліджень цієї школи створено наукові основи, математичні засоби, моделі та методи довгострокового прогнозування потреби економіки країни в паливно-енергетичних ресурсах, формування оптимальних паливно-енергетичних балансів, оптимізації розвитку енергокомплексу країни в цілому та його галузевих систем (вугільна промисловість, електроенергетичний, ядерно-енергетичний, нафтогазовий комплекси, системи теплозабезпечення), розвитку регіональних систем енергетики, нетрадиційних та відновлюваних джерелах енергії.

Також в Інституті функціонує наукова школа з технічної діагностики енергетичних систем та інформаційно-вимірювальних технологій (засновник та науковий керівник – академік НАН України В.П. Бабак). На базі досліджень цієї школи створено наукові основи та апаратно-програмне забезпечення діагностики енергетичних об’єктів на основі шумової діагностики та сенсорів теплового потоку.

При Інституті діють докторантура, аспірантура та спеціалізована вчена рада з присудження наукового ступеня доктора наук.

З 1999 по червень 2022 року Інституту видавав збірник наукових праць «Проблеми спільної енергетики». У 2022 році Національною академією наук України та Інститутом загальної енергетики НАН України на базі наукового збірника «Проблеми загальної енергетики» було засновано науковий журнал «Системні дослідження в енергетиці», в якому публікуються науково-аналітичні та науково дослідні праці українських та зарубіжних спеціалістів, в яких викладено результати їх досліджень, спрямованих на вирішення фундаментальних і прикладних проблем розвитку та функціонування енергетичного комплексу України та інших країн світу.

Роботи вчених Інституту відзначено Державною премією України в галузі науки і техніки, Преміями НАН України ім. С.О. Лебедєва, ім. В.М. Хрущова, ім. Г.Ф. Проскури, ім. В.І. Толубинського.

Інститут постійно залучений до виконання прикладних наукових досліджень Комітету з системного аналізу при Президії НАН України, які спрямовані на вирішення фундаментальних проблем розвитку національної суспільно-економічної сфери, забезпечення її сталого розвитку.

Інститут активно розвиває міжнародне наукове співробітництво у галузі системних досліджень в енергетиці. Починаючи з 2000 року і до сьогодні Інститут на постійній основі виконує спільні з IIASA фундаментальні та прикладні наукові дослідження, зокрема, фахівці Інституту залучені до наукових досліджень за проектами “Advanced System Analysis”, “Environmentaly Compatable Systems” та інших.

©2024 Iнститут загальної енергетики НАН України

Search

  • Головна
  • Про інститут
  • Структура
  • Новини
  • Видавнича діяльність
  • Підготовка кадрів