Історія Інституту загальної енергетики НАН України

У 80-х роках ХХ століття в УРСР виникла потреба у науковій установі, яка би займалась розв’язанням загальних проблем розвитку її паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), прогнозуванням та розробленням паливно-енергетичних балансів, підвищенням енергоефективності при виробництві, перетворенні та використанні паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР), формуванням енергетичної політики держави.
Для вирішення сукупності зазначених проблем відповідно до Постанови Бюро Президії АН УРСР від 07.04.1988 № 138 на базі відділення проблем перетворення і використання електроенергії Інституту електродинаміки АН УРСР, відділень системних досліджень в енергетиці та високотемпературного перетворення енергії Інституту проблем моделювання в енергетиці АН УРСР і відділу теплометрії в енергетиці Інституту технічної теплофізики АН УРСР було створено Інститут проблем енергозбереження АН УРСР (ІПЕ АН УРСР) зі спеціальним конструкторсько-технологічним бюро з експериментальним виробництвом.

Директор ІПЕ АН УРСР чл.-кор. АН УРСР Володимир Юхимович Тонкаль

Директором ІПЕ АН УРСР було обрано члена-кореспондента АН УРСР Володимира Юхимовича Тонкаля, який очолював Інститут з 1988 по 1997 рр.

ІПЕ АН УРСР були визначені такі напрями наукових досліджень:

розроблення наукових основ енергозбереження при перетворенні, розподілі та використанні електроенергії, створення енергозберігаючих електротехнологій;
дослідження процесів перетворення теплової енергії, спрямованих на теплозбереження та економію паливно-енергетичних ресурсів;
дослідження міжгалузевих та регіональних проблем паливно-енергетичного комплексу, розроблення техніко-економічних проблем енергозбереження.
Корчевий Юрій Петрович, Академік НАН України, енергетичне машинобудування

До структури Інституту входило відділення високотемпературного перетворення енергії, яке очолював заступник директора з наукової роботи, доктор фіз.-мат. наук Юрій Петрович Корчевий (з 1992 р – член-кореспондент НАН України, з 1997 р. – академік НАН України)

Розпорядженням Президії НАН України від 26.04.1994 № 832 відділенню високотемпературного перетворення енергії ІПЕ НАН України було надано статус юридичної особи, а у 1996 р. на його базі створено Науково-технічний центр вугільних енерготехнологій подвійного підпорядкування: НАН України і Міністерства енергетики та електрифікації України.

Після проголошення незалежності України Інститут було перейменовано в Інститут проблем енергозбереження НАН України (ІПЕ НАН України).
В ІПЕ НАН України виконувались дослідження та розробки з актуальних проблем енергетики та енергозбереження.

Вперше в Україні розроблено проєкт Закону України «Про енергозбереження», наукова концепція якого відображала загальноприйняті у світовій практиці погляди на природу та зміст державної політики у галузі енергозбереження з урахуванням умов нашої країни, проєкти державних стандартів з енергозбереження (чл.-кор. НАН України В.Ю. Тонкаль, М.І. Мінц, І.І. Стоянова).

Вперше науково обґрунтовано основні напрями розвитку енергетики регіонів, враховуючи енергозберігаючу політику, що стало особливо актуальним в умовах економічної самостійності та ринкових відносин, які почали формуватися в країні. Вперше розроблено методи комплексного аналізу ефективності енергозберігаючих технологій і заходів та математичні моделі енергоспоживання, енергетичного й ексергетичного аналізів, розроблено системи показників ефективності використання енергетичних ресурсів та обґрунтовано методи їх визначення (чл.-кор. НАН України В.Ю. Тонкаль, М.В. Гнідий, А.І. Симборський, А.П. Усік, Г.Г. Панченко).

Розроблено комп’ютерну систему ІНТЕЛЕНЕРГО, яка дала змогу при розгляді різних сценаріїв розвитку економіки та енергетики з урахуванням енергозбереження, екологічних вимог та перспектив появи нових технологій виконувати розрахунки альтернативних варіантів національної енергетичної стратегії України, періодично корегувати національні енергетичні програми (чл.-кор. НАН України В.Ю. Тонкаль, В.Л. Перчук, О.І. Юфа).

Закладено основи прогнозування розвитку ПЕК України та його галузевих систем. Вперше в Україні запропоновано нову методологію, розроблено математичні та програмно-інформаційні засоби для середньо- та довгострокового прогнозування розвитку електроенергетичного комплексу країни, які дали можливість ефективно вирішувати всю сукупність завдань з його розвитку при поступовому переході до ринкових відносин в енергетиці з детальним врахуванням вимог раціонального природокористування (чл.-кор. НАН України М.М. Кулик, Б.А. Костюковський, Л.А. Борисова, Н.В. Парасюк).

Вперше в Україні розроблено математичні засоби, моделюючі комплекси та відповідна база даних для проведення багатоваріантних оптимізаційних розрахунків перспективних сценаріїв розвитку системи газопостачання України з урахуванням ресурсо- та енергозбереження. Результати оптимізації технічних рішень з нового будівництва та реконструкції системи газопостачання використовувались в державному газовому концерні «Укргазпром» (чл.-кор. НАН України М.М. Кулик, О.І. Гуменюк, Є.В. Щербина).

Вперше в України виконано дослідження з аналізу режимів та оптимізації управління системами магістрального транспорту газу. На їх основі розроблено спеціалізовані програмно-обчислювальні комплекси «Прогноз» та «Динаміка», які було використано при експертизі математичного забезпечення систем автоматизації газопроводу Уренгой-Ужгород (розробка французької фірми ТОМСОН-ЦСФ) і в системах управління магістральними газопроводами Росії та України у 1981–1991 pp. (чл.-кор. НАН України М.М. Кулик, О.Б. Услонцев, В.П. Гетманець, І.Ч. Лещенко, Є.В. Щербина).

Розроблено інформаційно-моделюючі системи «Паливоємність» та «Топтар» для аналізу та прогнозування потреби в паливі при виробництві електричної енергії та середнього тарифу на енергію. Створена інформаційно-моделююча система «Атмосфера» дала можливість проаналізувати вплив енергетичних об’єктів на стан атмосферного повітря та оцінити ефективність природоохоронних заходів на цих об’єктах (Ю.Г. Блавдзевич, А.А. Кудряшова, С.К. Комова, В.В. Тимохин, В.П. Носенко, А.В. Шеховцов, Т.В. Ільченко).

Розроблено інформаційно-обчислювальну систему обліку ядерного палива на АЕС, ведення історії експлуатації компонентів активної зони та оптимізації процесу її перевантаження. Програмні засоби, атестовані Держатоменергонаглядом України, було впроваджено на Запорізькій АЕС (Л.Г. Кирилова, Н.П. Іваненко, В.І. Спільний, Т.І. Олександрова).
Виконано комплекс досліджень з оцінювання електромагнітної сумісності потужно-силового перетворювального обладнання. Побудовано перший вітчизняний комплекс вимірювання і реєстрування швидкоплинних електромагнітних процесів на базі мікропроцесорного комплексу. Розроблені регулятори споживання електроенергії впроваджено на підприємствах України (чл.-кор. НАН України В.Ю. Тонкаль, С.П. Денисюк.)

Виконано комплекс досліджень з оцінювання електромагнітної сумісності потужно-силового перетворювального обладнання. Побудовано перший вітчизняний комплекс вимірювання і реєстрування швидкоплинних електромагнітних процесів на базі мікропроцесорного комплексу. Розроблені регулятори споживання електроенергії впроваджено на підприємствах України (чл.-кор. НАН України В.Ю. Тонкаль, С.П. Денисюк.)

Новосельцев Олександр Вікторович

Розроблено метод аналізу процесів перетворення параметрів електроенергії в системах з вентильними перетворювачами – метод аналітичних функцій, в основу якого покладеного метод сполучених функцій (чл.-кор. НАН України В.Ю. Тонкаль, О.В. Новосельцев (з 2006 p. – чл.-кор. НАН України), М.Т. Стрелков).

ІПЕ НАН України був ініціатором та координатором робіт в рамках Угоди про співпрацю Національної академії наук України з міською адміністрацією Києва. Розроблено концепцію міської комплексної науково-технічної програми «Енергозбереження», яка розглядала не тільки впровадження заходів стримування споживання енергетичних ресурсів, але й активного захисту навколишнього середовища (чл.-кор. НАН України В.Ю. Тонкаль).

Відповідно до розпорядження Президента України (1996 р.), ІПЕ НАН України був визначений головною організацією з розроблення Комплексної державної програми енергозбереження України, а чл.-кор. НАН України М.М. Кулик – науковим керівником цього проєкту. Комплексну державну програму було схвалено постановою Кабінету Міністрів України (1997 р.).

З проголошенням незалежності України перед її енергетичним комплексом гостро постало питання довгострокового прогнозування функціонування і розвитку енергетики країни та її галузей, прогнозування науково-технологічного прогресу в енергетиці, дослідження проблем управління енергетичними системами й комплексами в нових економічних, політичних та міжнародних умовах.

Для вирішення сукупності зазначених проблем постановою Президії НАН України від 26.02.1997 № 83 ІПЕ НАН України було реорганізовано в Інститут загальної енергетики НАН України (ІЗЕ НАН України).

Постанова про створення Інституту загальної енергетики НАН України

ІЗЕ НАН України були визначені такі напрями наукових досліджень:

наукові основи прогнозування розвитку енергетики та енергоспоживання, системний аналіз та оптимізація структури енергокомплексу, галузевих і регіональних систем енергетики та паливно-енергетичних балансів, створення інформаційних та програмних засобів прогнозування;
дослідження проблем структурного розвитку енергетики України, ключових напрямів розвитку її паливно-енергетичного комплексу з урахуванням екологічних вимог, формування паливно-енергетичних балансів і оптимізації обсягів імпорту-експорту паливно-енергетичних ресурсів;
системний аналіз та прогнозування науково-технічного прогресу в енергетиці, дослідження основних напрямів підвищення енергоефективності та енергозбереження, прогнозування та реалізація потенціалу енергозбереження;
наукові основи управління енергетикою в нових економічних умовах, формування нормативно-правової бази та економічного середовища для функціонування і розвитку енергетики.
Директор ІЗЕ НАН України академік НАН України Михайло Миколайович Кулик

Директором Інституту загальної енергетики НАН України було обрано члена-кореспондента НАН України Михайла Миколайовича Кулика (з 2000 р. – академік НАН України), який очолював Інститут до лютого 2022 р.

Теоретичні та прикладні дослідження ІЗЕ НАН України у 2001–2003 рр. були спрямовані на розроблення математичних та програмно-інформаційних засобів, орієнтованих на створення Енергетичної стратегії України на період до 2030 року.

Енергетична стратегія України до 2030

У цих дослідженнях ІЗЕ НАН України виконував функції головного розробника і здійснював координацію та узагальнення результатів досліджень більше ніж 20 академічних та галузевих науково-дослідних організацій. Розвинуто методологію системних досліджень в енергетиці за умов лібералізації економіки та формування ринкових відносин, на базі якої створено математичні моделі оптимізації розвитку ПЕК України та його галузевих систем з урахуванням впливу енергетичних об’єктів на довкілля, розроблено програмно-інформаційне забезпечення для обґрунтування рішень з довгострокового розвитку ПЕК України. Розроблено прогнози потреби економіки та соціальної сфери України в ПЕР, загальні та видові паливно-енергетичні баланси країни з урахуванням можливостей паливних баз та мінімізації імпортних надходжень (акад. НАН України М.М. Кулик, Б.А. Костюковський, М.В. Гнідий, С.В. Дубовський, С.В. Шульженко, О.Ф. Ляшенко).
Цей проєкт був схвалений Урядом у 2006 р.

Вперше в Україні було розроблено математичні засоби та моделюючі комплекси, що давали змогу коротко-, середньо- і довгострокового прогнозування потреби у ПЕР з урахуванням енергозбереження, невизначеності умов розвитку економіки та міжгалузевих зсувів (акад. НАН України М.М. Кулик, М.В. Гнідий, Б.А. Костюковський, Н.Ю. Майстренко). Розроблено модель прогнозування рівнів енергоспоживання країни, яка враховує показники економічної глобалізації, оптимальні показники експортно-імпортних відносин, модернізовані потенціали енергозбереження та оптимальну структуру первинних енергоресурсів, обмежену рівнями реального надходження видів палив (акад. НАН України М.М. Кулик. М.В. Гнідий, О.Є. Маляренко, Г.О. Куц, Н.Ю. Майстренко, В.Д. Білодід).

Вперше в Україні розроблено метод двоетапного прогнозування попиту на енергетичні ресурси, який на основі безітераційного узгодження прогнозних рішень дозволяє забезпечити співпадіння прогнозів, обчислених за показниками верхнього та нижнього рівнів (акад. НАН України М.М. Кулик, О.Є. Маляренко, Н.Ю. Майстренко).

Отримала подальший розвиток теорія міжгалузевого балансу. Вперше розроблено та всебічно досліджено цінову модель і модель індексів цін, які на відміну від цінової моделі Леонтьєва та інших відомих цінових моделей, побудовано на принципово інших засадах, а саме вони сформовані не на балансі витрат, а на балансі випусків у комплексі математичних засобів Input-Output. Запропоновані цінові моделі позбавлені методичних похибок (акад. НАН України М.М. Кулик).

Розроблено наукові основи, методологія та алгоритми визначення технічно можливого та економічно доцільного потенціалів енергозбереження на всіх рівнях управління економікою країни з урахуванням екологічних складових (М.В. Гнідий, О.Є. Маляренко, Н.Ю. Майстренко).

Розроблено математичну модель для визначення показників енергетичної ефективності, на основі якої отримано узагальнені рекомендації стосовно підвищення ефективності енергоємних виробництв (акад. НАН України М.М. Кулик, В.Д. Білодід, О.Є. Маляренко, Г.О. Куц, Н.Ю. Майстренко).

Розроблено математичні моделі прогнозування розвитку структури генеруючих потужностей, які програмно реалізовано у підсистемі «Матриця» програмно-інформаційного комплексу «Піраміда-V», що дає змогу проводити комплексні дослідження з прогнозування розвитку структури генеруючих потужностейОЕС (акад. НАН України М.М. Кулик, Б.А. Костюковський, С.В. Шульженко, Т.П. Нечаєва, А.І. Спітковський).

Розроблено математичні моделі та програмні засоби розрахунку техніко-економічних показників повного життєвого циклу технологій виробництва електроенергії, які забезпечують урахування невизначеності вхідної інформації, що дозволило формувати необхідну вхідну інформацію для оптимізації структури генеруючих потужностей енергосистеми та деталізації варіантів розвитку її окремих підсистем, зокрема, атомної енергетики (С.В. Шульженко, Б.А. Костюковський, Т.П. Нечаєва).

Для прогнозування оптимального функціонуванні і розвитку вугільної промисловості створено математичну модель та програмно-інформаційні засоби, що враховують одночасний вплив гірничо-геологічних, технологічних, організаційних, екологічних та економічних факторів на ефективність роботи вугільної галузі. Визначено систему показників та критерії оцінки енергетичної ефективності вуглевидобування. З їх використанням проведено комплекс досліджень щодо енергетичної доцільності видобутку вугілля конкретними шахтами за сучасним рівнем виробничих показників та потенційно можливим рівнем, який прогнозується після технологічного оновлення виробництва (О.Ф. Ляшенко, О.В. Стогній, В.М. Макаров, М.І. Каплін, Т.Р. Білан).

Для прогнозування функціонування і розвитку нафтогазового комплексу виконано дослідження з аналізу режимів та оптимізації управління системами магістрального транспортування газу. На їх основі розроблено та впроваджено у газотранспортних підприємствах програмно-інформаційний комплекс «Каскад», призначений для розрахунку режимів магістральних газопроводів з урахуванням визначених у режимі реального часу фактичних характеристик і показників технічного стану основного устаткування компресорних станцій (акад. НАН України М.М. Кулик, О.Б. Услонцев, Є.В. Щербина, І.Ч. Лещенко).

З врахуванням суттєвих змін у світовому газовому секторі (розвиток торгівлі зрідженим природним газом, впровадження технологій видобування нетрадиційних газів; широке використання ВДЕ) та необхідності забезпечення енергетичної безпеки розроблено систему взаємоузгоджених математичних моделей прогнозування функціонування газової галузі у довгостроковій перспективі (І.Ч. Лещенко, С.І. Спітковський).

З метою прогнозування функціонування і розвитку систем теплозабезпечення України розроблено методологію та програмні засоби для дослідження процесів розповсюдження новітніх енергозберігаючих технологій у комплексі теплозабезпечення України з урахуванням підвищеної ролі та значення ВДЕ і альтернативних видів палива (акад. НАН України М.М. Кулик, В.Д. Білодід, В.О. Дерій, О.І. Тесленко).

Для формування перспективних продуктових паливно-енергетичних балансіврозроблено методичні підходи та математичні засоби аналізу й синтезу систем виробництва, перетворення, транспортування і споживання енергоносіїв на основі модифікованих моделей Леонтьєва–Канторовича–Купманса. Врахування заміщення видів палива, асортиментних вимог споживачів та умов енергетичної безпеки дозволило на єдиній основі отримати економічно-доцільні обсяги власного виробництва та імпортування паливно-енергетичних ресурсів (О.В. Стогній, М.І. Каплін., Т.Р. Білан, чл.-кор. НАН України Д.Є. Єгер, який працював в Інституті у 2018–2022 рр.).

Починаючи з 2008 р. науковці Інституту працюють над створенням основ теорії адаптивних систем автоматичного регулювання частоти і потужності (АРЧП) в об’єднаних енергосистемах, синтезованих на базі пасивних регуляторів та великих накопичувачів енергії. Запропоновані адаптивні системи АРЧП майже втричі підвищують швидкодію традиційних систем АРЧП. Зазначені результати є основою для створення в Україні гнучкої та високоефективної системи АРЧП (акад. НАН України М.М. Кулик, І.В. Дрьомін, О.В. Згуровець, В.А. Денисов).

Україна як підписант Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї повинна надавати до її Секретаріату національні повідомлення з питань зміни клімату. Перше національне повідомлення України з питань зміни клімату було розроблено під науковим керівництвом член-кор. НАН України М.М. Кулика за участю, Б.А. Костюковського, С.В. Шульженка, Н.В. Парасюк та ін. і прийнято Секретаріатом Рамкової конвенції ООН про зміну клімату у 1998 р.

За результатами тендеру, проведеного Національним агентством України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, Інститут розробив Концепцію Комплексної державної програми енергоефективності та енергозбереження України (2006 р.), що була спрямована на вирішення проблем енергетичної ефективності економіки України та посилення уваги до вирішення проблем її високої енергоємності. Розроблення такої програми було актуальним, оскільки діюча на той час Комплексна державна програма енергозбереження України завершувалась у 2010 р. (акад. НАН України М.М. Кулик, М.В. Гнідий).

Новий етап становлення Інституту розпочався у 2022 р. і триває до теперішнього часу. Цей період став для Інституту не просто черговим етапом, а фундаментальною трансформацією, яка відбулася під знаком війни та стратегічної стійкості. Інститут швидко адаптувався, перетворившись на один з ключових наукових центрів, що працює над посиленням енергетичної безпеки країни.

Відбулось потужне кадрове посилення Інституту. Відповідно до розпорядження Президії НАН України від 24.11.2021 № 615 «Про переведення відділу моніторингу та оптимізації теплофізичних процесів Інституту технічної теплофізики НАН України до Інституту загальної енергетики НАН України» з 01.01.2022 до складу Інституту ввійшов відділ моніторингу та оптимізації теплофізичних процесів на чолі з чл.-кор. НАН України В.П. Бабаком. Це стало суттєвим поштовхом для розширення напрямів діяльності Інституту.

Директор ІЗЕ НАН України академік НАН України Віталій Павлович Бабак

Чл.-кор. НАН України Віталій Павлович Бабак (з 2024 р. – академік НАН України) розпорядженням Президії НАН України 01.03.2022 призначений в.о. директора Інституту, а у січні 2024 р. одноголосно обраний директором Інституту

Президія НАН України постановою від 23.02.2022 № 74 затвердила оновлені основні напрями досліджень Інституту:

системний аналіз та прогнозування розвитку енергетики;
трансформація структури паливно-енергетичного комплексу та підвищення його ефективності;
моніторинг і діагностика технічного стану об’єктів енергетики та довкілля.

Початок повномасштабного вторгнення та знищення енергетичної інфраструктури агресором поставили перед колективом нові, критично важливі завдання. Дослідження набули практичного змісту, сфокусованого на підвищенні стійкості та надійності енергосистеми.

За дорученням РНБО підготовлено та подано пропозиції щодо перетворення потужних котелень систем теплопостачання як об’єктів критичної інфраструктури із споживачів електроенергії в її виробників-постачальників, які зможуть забезпечити як власні потреби, так і потреби інших споживачів в електроенергії за рахунок широкого впровадження енергоефективних когенераційних газопоршневих установок контейнерного типу. Це дозволяє підвищити рівень стійкості енергосистеми завдяки суттєвому збільшенню кількості об’єктів розподіленої генерації та їх територіальному розосередженню (О.І. Тесленко). Ці пропозиції стали підґрунтям для реалізації через Фонд енергетичної підтримки України рішення щодо впровадження когенераційних газопоршневих установок на потужних котельнях України, що проводилось в рамках USAID Проєкту енергетичної безпеки з впровадження розподіленої генерації.

Розроблено концептуально інший підхід до принципів використання енергії вітрових (ВЕС) та сонячних (СЕС) електростанцій, основна ідея якого полягає у використанні первинної енергії СЕС чи ВЕС у системах централізованого теплопостачання з електричним теплогенератором замість теплогенераторів на природному газі. При цьому СЕС і ВЕС, юридично знаходячись у складі об’єднаної енергосистеми, фізично і функціонально виведені із її структури і утворюють власну автономну підсистему об’єднаної енергосистеми (підсистему електричного теплопостачання). Споживачами цієї підсистеми є виключно електричні теплові котли великої потужності, теплова енергія від яких надходить у систему централізованого теплопостачання (акад. НАН України М.М Кулик, акад. НАН України В.П. Бабак, А.О. Запорожець).

Запропоновано новий принцип функціонування ВЕС і СЕС у режимі самодостатності, що досягається за рахунок введення в їх структуру системи накопичення енергії. Розроблено комплекс математичних і програмно-інформаційних засобів визначення енергії ВЕС та СЕС з використанням миттєвих значень їх потужності, обсягів заряду, розряду акумуляційної системи, її необхідної ємності тощо. Цей спосіб дозволяє підвищити ефективність функціонування об’єднаної енергосистеми з використанням енергії автономних відновлюваних джерел для стабілізації частоти і потужності без залучення зовнішніх джерел генерації (акад. НАН України В.П. Бабак, акад. НАН України М.М Кулик, А.О. Запорожець, В.А. Денисов).

Створено і розвивається нова модель математичного програмування з цілочисельними змінними для диспетчеризації генеруючих потужностей при покритті графіків електричних навантажень ОЕС України, в якій вперше враховано вимоги щодо дотримання необхідних обсягів вторинних резервів в ОЕС України для кожної години добового графіка електричних навантажень, що є критичним за умови участі в його покритті існуючих неманеврових потужних АЕС (С.В. Шульженко, В.А. Денисов).

Вперше в Україні запропоновано модель математичного програмування навантаження потужностей генерування електричної та теплової енергії, в якій одночасно забезпечується виконання двох балансів виробництва-споживання – електричної та теплової енергії відповідно до графіків споживання кожної доби року та оптимізується використання електричних теплогенераторів, які споживають електричну енергію з урахуванням графіка електричного навантаження та відпускають теплову енергію відповідно до потреб абонентів, підключених до системи централізованого теплопостачання. Результати впроваджено в «НЕК «Укренерго» (С.В. Шульженко, О.І. Тесленко, Т.П. Нечаєва, В.О. Дерій). Результати досліджень, виконаних Інститутом, були використані фахівцями Національної енергетичної кампанії «Укренерго» при підготовці Звітів з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей для покриття прогнозованого попиту на електричну енергію та забезпечення необхідного резерву.

Вперше в Україні розроблено математичну модель реструктуризації вугільної промисловості на основі багатофакторних критеріїв ефективності функціонування вуглевидобувних підприємств, яка відрізняється від відомих одночасним урахуванням показників перспективності шахт, потреби країни на вугільну продукцію необхідних марок та обмежень низьковуглецевих сценаріїв розвитку економіки, що дозволило досліджувати сценарії реструктуризації вугільної галузі в процесі переходу до декарбонізованої економіки (чл.-кор. НАН України О.В. Новосельцев, В.М. Макаров, М.І. Каплін, М.О. Перов).

Вперше розроблено теоретичні засади створення інформаційно-вимірювальної технології моніторингу стану об’єктів енергетики на основі концепції системних досліджень процесів та сигналів, пов’язаних із функціонуванням об’єктів енергетики з врахуванням їх фізичної природи та практичних задач моніторингу. Удосконалено методи математичного моделювання та опрацювання сигналів, обґрунтовано їх інформативні характеристики та методи їх ідентифікації, що дає змогу отримувати об’єктивну інформацію як про поточний стан енергетичних систем та мереж, так і про якість електроенергії. (акад. НАН України В.П. Бабак, Ю.В. Куц, С.І. Ковтун).

Розвинуто теоретичні засади об’єктно-орієнтованої ідентифікації явищ, процесів і об’єктів, що базується на дослідженнях інформаційного ресурсу – характеристик шумових полів, які утворюються об’єктами енергетики. Вперше запропоновано конструктивні моделі шумових сигналів об’єктів енергетики, які враховують ретроспективну і поточну інформацію про стан об’єкта та відображають його життєвий цикл, застосування яких відкриває можливості аналізування поточного стану об’єкта енергетики, включаючи моніторинг викидів в атмосферу та використання цієї інформації для прогнозування подальшого його функціонування. (акад. НАН України В.П. Бабак, Л.М. Щербак, С.І. Ковтун).

Молодими вченими Інституту вперше розроблено програмно-інформаційний комплекс «GreenPowerAtlas», призначений для автоматизованого збору та опрацювання мультипараметричних супутникових метеоданих (швидкість вітру, інсоляція, хмарність, опади, температура тощо) з використанням базових масивів The POWER (NASA) та адаптивного інтерфейсу, що дозволило розвинути методологію оперативного просторово-часового оцінювання потенціалу генерації вітрових і сонячних електростанцій для потреб проєктування розподіленої генерації та підвищення стійкості енергосистеми в умовах кризових навантажень (А.О. Запорожець, В.О. Верпета).

Інститут збільшив увагу до підготовки наукових кадрів: переоформлено ліцензію на підготовку докторів філософії; крім аспірантури зі спеціальності 141 «Електроенергетика» відкрито аспірантуру за новою, критично важливою спеціальністю 175 «Інформаційно-вимірювальні технології»; створено спеціалізовану вчену раду Д 26.223.01 для захисту докторських дисертацій за двома спеціальностями – 05.14.01 «Енергетичні системи та комплекси» та 05.11.13 «Прилади і методи контролю та визначення складу речовин» і відкрито докторантуру за відповідними спеціальностями. У 2023 році ліцензійний обсяг освітньої діяльності на третьому (освітньо-науковому) рівні було розширено до 20 осіб, що свідчить про визнання зростаючої ролі Інституту у підготовці наукових кадрів.

У червні 2022 р. започатковано новий науковий журнал «Системні дослідження в енергетиці» на базі наукового збірника «Проблеми загальної енергетики», який видавався Інститутом з 1999 р. Новий журнал став платформою для комплексного висвітлення фундаментальних проблем і прикладних завдань енергетики.

У цей важкий для всієї країни час колектив Інституту активно включився в роботи з підсилення обороноздатності країни. Волонтерськими групами на чолі з науковцями Інституту розроблено, виготовлено та передано для потреб ЗСУ більше 100 екземплярів опалювально-варильних печей тривалого горіння, які призначено для обігріву різних типів приміщень з можливістю одночасного приготування їжі. На дану розробку отримано патент України № 152440 «Транспортабельна опалювально-варильна піч довготривалого горіння».
На базі Інституту проведено випробування модернізованої печі, в результаті яких встановлено працездатність та можливість її дрібносерійного виробництва. Крім того, було закуплено, відремонтовано, дороблено до бойового застосування та передано підрозділам ЗСУ більше 50 одиниць автомобільної техніки.

Роботи вчених Інституту відзначено Державною премією України в галузі науки і техніки, Преміями НАН України ім. С.О. Лебедєва, ім. В.М. Хрущова, ім. Г.Ф. Проскури, ім. В.І. Толубинського.

Роботи молодих вчених Інституту відзначено Премією Президента України для молодих вчених, Премією Верховної Ради України молодим ученим. Молодий вчений, д-р техн. наук А.О. Запорожець нагороджений медаллю «За працю і звитягу».

Сьогодні Інститут загальної енергетики НАН України проходить шлях від академічної установи до одного з ключових стратегічних центрів, чиї дослідження і розробки прямо впливають на життєздатність, обороноздатність та енергетичне майбутнє України.

У складі Інституту функціонує чотири наукові відділи:

Відділ прогнозування розвитку електроенергетичного комплексу
Відділ трансформації структури паливно-енергетичного комплексу
Відділ прогнозування енергетичної ефективності та перспективних паливно- енергетичних балансів
Відділ моніторингу і діагностики об’єктів енергетики
Прокрутка до верху