КОРЧЕВИЙ
Юрій Петрович

До структури Інституту входило відділення високотемпературного перетворення енергії, яке очолював заступник директора з наукової роботи Юрій Корчевий.

Корчевий Юрій Петрович, Академік НАН України, енергетичне машинобудування

Корчевий Юрій Петрович (15.10.1936-02.06.2012) Видатний вчений у галузі фізичної електроніки, теплофізики та енергомашинобудування, академік НАН України, засновник провідних наукових шкіл та організатор енергетичної науки.

Юрій Петрович Корчевий народився 15 жовтня 1936 року в Києві. Його шлях у велику науку розпочався в Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка, де у 1959 році він закінчив радіофізичний факультет за спеціальністю «Фізична електроніка». Саме там він розпочав свої перші дослідження, захистивши у 1966 році кандидатську дисертацію.

З 1969 року діяльність Юрія Петровича була тісно пов’язана з установами Академії наук УРСР:
1969–1985 рр. — робота в Інституті електродинаміки АН УРСР. У 1982 році він захистив докторську дисертацію «Елементарні процеси в низькотемпературній плазмі лужних металів» та очолив відділ фізики низькотемпературної плазми;
1985–1988 рр. — керівництво відділенням Інституту проблем моделювання в енергетиці АН УРСР;
1988 рр. — початок роботи в Інституті проблем енергозбереження (ІПЕ) АН УРСР на посаді заступника директора з наукової роботи та керівника відділення високотемпературного перетворення енергії.

Під його керівництвом у 1990-х роках було закладено наукові основи процесів горіння та газифікації високозольного вугілля, що дозволило значно розширити паливну базу країни.

Юрій Петрович став ключовою постаттю у створенні спеціалізованих наукових центрів України. У 1996 році на базі очолюваного ним відділення в ІПЕ НАН України було створено Науково-технічний центр вугільних енерготехнологій (НТЦВЕ) подвійного підпорядкування (НАН та Міненерго України).

Відповідно до розпорядження Президента України ІПЕ НАН України був визначений головною організацією з розроблення Комплексної державної програми енергозбереження України, введену в дію Постановою Кабінету Містерів України від 05.02.1997 № 148.

У 2002 році НТЦВЕ було реорганізовано в Інститут вугільних енерготехнологій (ІВЕ) НАН України. Завдяки харизмі та енергії Юрія Петровича, інститут за короткий термін став провідною науковою установою в галузі енергетики з міжнародним визнанням. З 2002 по 2009 рік він обіймав посаду директора ІВЕ, а згодом — його почесного директора.

Сфера наукових інтересів вченого охоплювала пряме перетворення теплової енергії в електричну та використання низькосортних палив. Ю. П. Корчевий став засновником двох потужних наукових шкіл:
Дослідження фізико-хімічних процесів у низькотемпературній плазмі лужних металів.
Високоефективні та екологічно чисті вугільні технології для енергетики.

В 1992 р. Ю. П. Корчевой був обраний членом-кореспондентом НАН України за спеціальністю «Теплофізика», в 1994 р. отримав звання професора, а у 1997 р. обраний академіком НАН України за спеціальністю «Енергетичне машинобудування».
Творчий доробок вченого налічує понад 300 наукових праць. Він підготував 11 кандидатів та 2 докторів наук.

Його заслуги відзначені на найвищому рівні:

  • Академік НАН України (1997 р.);
  • Лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки (2002 р.);
  • Почесний енергетик України (2005 р.);
  • Заслужений діяч науки та техніки України (2008 р.);
  • Нагороджений відзнакою НАН України «За наукові досягнення» (2011 р.).
Найвагоміші результати ІПЕ НАН України:
вперше в Україні розроблено проєкт Закону України «Про енергозбереження», наукова концепція якого відображала загальноприйняті у світовій практиці погляди на природу та зміст державної політики у галузі енергозбереження з урахуванням умов нашої країни, проєкти державних стандартів з енергозбереження;
вперше науково обґрунтовано основні напрями розвитку енергетики регіонів, враховуючи енергозберігаючу політику, що стало актуальним в умовах економічної самостійності та ринкових відносин, які почали формуватися в економіці країни.

Юрій Петрович Корчевий назавжди увійшов в історію як інтелектуальний лідер паливно-енергетичного комплексу України, чиї ідеї продовжують розвиватися в роботах його учнів та послідовників.

Прокрутка до верху